| СПІКЕРИ
Депутат Європарламенту, Патрон симпозіуму, колишній міністр закордонних справ Данії
ВІЛЛІ СОНДЕЙЛ
«Україно, ми поруч!»
Надзвичайно важливо, щоб ми, європейці, подбали про те, щоб Україна вийшла з російської агресорської війни переможцем. Ми маємо створити єдиний фронт проти російської агресії.
Путін поставив себе на чолі агресивного режиму, який зводить нанівець міжнародне право. На українське населення сиплються бомби й ракети. Це повсякденне життя і реальність, яка створює величезний стрес, особливо для жінок і дітей, які залишаються поряд із передовою, щоб бути впевненими, що колеса суспільства не зупиняються.
Ми не можемо просто стояти осторонь, поки відбувається цей жорстокий напад. Звичайно, ми повинні діяти відповідно до міжнародного права, але ми не можемо уникнути того, що у нас спільна доля.
Якщо ми не дамо Путіну чіткого меседжу і не підведемо лінію в Україні, я не думаю, що він зупиниться на досягнутому. Я вважаю, що ми стоїмо перед вирішальним моментом в історії безжальної загарбницької війни, яку Росія зараз веде вже майже три роки.
Тому ми можемо і повинні робити більше, щоб допомогти Україні.
Віллі Сондейл - депутат Європейського парламенту, колишній міністр закордонних справ Данії. Він вирішив взяти офіційний патронат над Шостим спільним симпозіумом УСП і ЄАП і виступить з промовою на ранковій сесії.
Ветераном Служила за Контрактом
МАРИНА ЛАНІВСЬКА
Доповідь «Психо-емоціональні потреби жінки в армії»
Всі мої плани на життя, кар'єру і сім'ю зруйновані. Все це було відкладено у маленьку валізку із мерехтливим надписом “на потім”. Я набувала нового досвіду і з головою пірнала в новий всесвіт, де не існувало безпеки, щасливого майбутнього і впевненості в тому, що “все буде добре”, хоча б завтра. Тут була лиш віра в себе і свої сили, надія і зусилля з надривом, що можуть в майбутньому подарувати омріяну безпеку і таке жадане процвітання. Я обрала для себе чесність з собою і близькими. Свідомо зробила вибір одразу зняти рожеві окуляри. Війна - це страшне неконтрольоване явище, де я часто відчуваю себе піщинкою у величезній пустелі, яку несе буря невідомо куди. Я нерідко бачу себе тою маленькою фракцією піску, що не здатна ні на що.
Але попри все, на війні я отримала багато цінних усвідомлень і навчилась, здається, найважливішому: Цінувати життя, час і берегти своє здоров'я. Фізичне і ментальне.
Псисхотерапевт, Клінічний Психолог
ОЛЬГА ЛИПКО
Доповідь «Жінка в дорозі»
Питання міграції завжди оповите дискусіями і полярністю поглядів в розумінні даного явища. Тим паче, якщо мова йде про міграцію у часи війни. Хто вона, жінка –мігрантка : героїня чи зрадниця? як виглядає і у що вона вірить; з якими викликами змагається і які можливості відкриває?
Багато українських жінок у 2022 році вперше в своєму житті потрапили за кордон. Або вперше – придбали квитки не взаплановану звичну відпустку , а так би мовити, « в один кінець». Коли наважуєшся на цей крок, здається- що ти все врахувала, і навіть уявляєш можливі труднощі, готуєшся до них, ба- навіть заручаєшся підтримкою інших. Та життя раз у раз вносить свої корективи. І ти раз у раз починаєш з нуля, вчишся терпінню і прийняттю, здобуваєш нову професію, намагаєшся опанувати чужу мову, і головне- щодня ведеш бій зі своїми почуттями самотності і провини, ностальгією, культурним шоком. Війна завжди дуалістична, вона поляризує все - від суспільства в цілому до власних внутрішніх прагнень. І трапляється так, що поїхавши з дому ти раптом втрачаєш усі важливі зв’язки, ти не можеш повністю прижитись на новому місці, але уже й не відчуваєш себе «своєю» по поверненню.
Ольга Липко, Псисхотерапевт, Клінічний психолог та член WAPP, UAPP та Nomada Association, яка працює з біженцями. Протягом семи років Ольга працювала з військовослужбовцями, ветеранами та їхніми сім'ями. З 2022 року працює з біженцями та мігрантами. Сама тричі перетинала кордон як біженка - двічі до Польщі та один раз до США. Зараз працює з жінками в Польщі, які рятуються від війни.
Психологиня, Психотерапевтка
ВАЛЕРІЯ ПРИГОЖИНА
Доповідь «Жіночий шлях крізь війну: спадок сили чи виклики сучасності»
У цій доповіді ми хочемо дослідити той досвід з якими стикається сучасна жінка у реаліях війни в Україні. З одного боку, цей досвід щось нове, що необхідно опановувати та включати у картину світу наново. З іншого цей досвід пронизує усю українську історію і багато поколінь українців стикалися з ним у своєму житті та передали його своїм нащадкам.
Це досвід незламності, боротьби, сили, але й втрат, горя, спустошення, суму. Реальність весь час тисне і вимагає швидких і складних рішень. Здатність опановувати нові знання стає вирішальною. Раніше на це витрачались роки, зараз це можуть бути дні і місяці. Об'єм інформації яку треба постійно відслідковувати - вражає. Кількість задач надвисока. Необхідність суміщати багато ролей в умовах постійного стресу часто приводить до депресії вигорання та інших складних наслідків.
Валерія Пригожина, Психологиня, психотерапевтка, Голова секції Центрованої на особистості терапії Української спілки психотерапевтів. Співзасновниця ГО" Кризова психологічна допомога в м. Дніпро та Дніпропетровській області".
Доцент кафедри психології
КАРЕН-ІНГЕ КАРСТОФТ
Доповідь «Психічне здоров’я українських біженців-жінок у Данії»
Російське вторгнення в Україну змусило мільйони українців покинути свої домівки. Серед них більшість, ймовірно, пережили потенційно травматичні події, пов’язані з війною, а деякі відчувають симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Мета дослідження - оцінити поширеність ПТСР та комплексного посттравматичного стресового розладу (КПТСР) серед переміщених українців та дослідити зв’язок між війною та іншими потенційно травматичними впливами і (К)ПТСР.
Напрям досліджень:
(Комплексний) ПТСР в українських біженців: Поширеність та зв’язок з воєнними діями в данській когорті біженців (DARECO). Журнал афективних розладів, 2024-12 | Стаття в журналі. Співавтори: К.-І. Карстофт; Н. Корчакова; В.Я. Кушеде; Т.А. Мортон; А.А. Педерсен; С.А. Пауер; М.Х.
Тьогерсен. DOI: 10.1016/j.jad.2024.08.170 https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.08.170
Карен-Інге Карстофт, доцент, кафедра психології, Копенгагенський університет; Старший науковий співробітник, Центр досліджень та знань, Данський центр ветеранів.
Психотерапевтка в напрямку психодрами
ОЛЕНА СТУПАК
Докторка психологічних наук
АНАСТАСІЯ СКЛЯРУК
Соціодрамотичне дослідження «Трансформація жіночих ролей під час війни»
Творцем соціодрами як експериментального методу вирішення групових та суспільних конфліктів є Якоб Морено (J. Moreno, 1889–1974). Морено вважав, що соціодрама "відчиняє двері до нових когнітивних та експериментальних можливостей перетворення, прокладаючи шляхи до перебудови суспільства".
Соціодрама метод дослідження соціуму, великих соціальних груп. Секція Психодрами УСП проводить соціодраматичні дослідження з метою моніторингу соціальних настроїв та виявлення актуальних психосоціальних питань. Минуле дослідження до другої річниці повномасштабного вторгнення засвідчило значні зміни в психосоціальних гендерних ролях та функціях. Тож фокусом нашою уваги є дослідження старих та нових ролей серед чоловіків та жінок.
На цьому симпозіуму Олена Ступак та професор Анастасія Склярук будуть раді разом з учасникамидослідити психосоціальні жіночі ролі що розгортаються на тлі війни та почути їх основні тези.
Олена Ступак, Реєстрова психотерапевтка УСП в напрямку психодрами, навчаюча терапевтка, супервізорка УСП. Голова секції психодрами УСП. Дійсна членкіня ГО "Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій".
Анастасія Склярук, Докторка психологічних наук, професорка кафедри практичної психології КПУ, реєстрова психотерапевтка УСП в напрямку психодрама.
Mенеджер проектів у підтримка психіатричних спеціалістів у вигнанні, психолог, психотерапевт
ЛEНА ГРИГОР'ЄВА
Лекція «Жіноче лідерство під час війни та гноблення: перспектива з життя та практики в еміграції»
У ці часи, коли чоловіки перебувають на фронті (Україна) та/або у в’язниці (Білорусь), жінкам доводиться брати на себе лідерство в сімейному житті, на роботі і часто навіть у політиці, щоб продовжувати йти вперед, слідуючи не тільки потребам виживання, а й спільній ідеології.
Фахівці з питань психічного здоров’я у вигнанні – це особлива категорія людей: з одного боку вони професіонали, а з іншого – жінки, які стикаються з тими ж проблемами, що й клієнти.
Лена Григор'єва, живучи в Білорусі, була співзасновником Мінського гештальт-інституту, головою національної асоціації психотерапевтів, керівником низки проектів у сфері професійного навчання. Все було закрито, і їй довелося покинути країну в екстреній ситуації. Жила в Литві, потім в Грузії, а зараз живе і практикує в Польщі. На всьому своєму мігрантському шляху вона підтримувала зв'язки з професіоналами в еміграції, отримувала від них підтримку, а коли приїхала до Польщі, вона була достатньо сильною, щоб розпочати низку заходів для підтримки психологів і психотерапевтів в еміграції. Її особиста історія значною мірою є прикладом жіночого лідерства, а також вона багато чому вчиться з тих історій, які клієнти з України та Білорусі приносять у її щоденну терапію.
Лена Григор'єва, директор New Gestalt Voices (Велика Британія), Gestalt Maverick Group (Європа), тренер Lodzka Szkola Gestalt (Польща), член Комітету з прав людини та соціальної відповідальності EAGT, член Комітету з фінансування регіонального розвитку IAAGT, менеджер проектів у підтримка психіатричних спеціалістів у вигнанні.
